освобождать место для

•

If the new molecules are not strongly bound to the surface, they can leave it and make room for more reactants.

 Raise the latch handle on the hold down strap until the hook can be freed. (... пока крючок не освободится)

 After removing the pistons the diaphragm is loose and easily removed.

 Carbon steels of one inch nominal thickness are exempt from impact testing.

 Central plants provide a service which frees the consumer from the need to operate and maintain his own boiler plant.

— не освобождает от необходимости соблюдать

— не освобождает от ответственности за

— освобождать винт

— освобождать место для

— освобождать от ответственности за конструирование

. в другом месте; в месте; в некоторых местах; занимать... место; иметь место; меняться местами; на месте; проверка на месте; становиться на место; удерживать на месте; установленный на месте; уступать место

•

Samples are collected at several different localities (or locations).

•

In each octave there is room for seven different notes.

•

The troposphere is the seat (or scene) of all important weather processes.

•

The spinal cord was viewed as the seat of many of these interactions.

* * *

— бронировать места в гостинице

— быть на рабочем месте

— в двух местах по длине

— в любом месте по длине

— в любом месте, начиная от... и кончая

— в том же месте, что и

— в целях экономии места

— в этом и других местах

— вид грузовых мест

— возможно, имело место

— время не стояло на месте

— встать на место

— выбор места

— выполняемый по месту

— высвобождать место

— где-то в другом месте

— дата и место проведения

— действительно имело место

— держать в холодном месте

— для устранения зазора определить толщину прокладки по месту

— для экономии места

— документация находится в месте

— доставка к месту назначения

— доставляться к месту назначения по железной дороге

— доступное место

— если... действительно имеют место

— зависеть от места и времени

— занимаемое место

— занимать... место по

— занимать высокое место

— занимать достойное место

— занимать одно из последних мест в списке

— занимать первое место в изготовлении

— занимать последнее место в списке

— занимать принадлежащее... по праву место

— занимать прочное место

— иметь место

— к месту назначения

— количество мест

— легкодоступное место

— менять местами

— места сварки зачистить

— место зарождения

— место клеймения

— место комплектации

— место, легко доступное для прочтения

— место назначения

— место проведения опытов

— место проведения работ по

— место разрушения

— место смазки

— на месте проведения работы

— наиболее узкое место

— не к месту

— номера мест

— обозначение укладочного или упаковочного места

— обучение на рабочих местах

— объём каждого места, м3

— одно место - одна серия

— определить по месту в сборке с дет.

— определять место, занимаемое

— освобождать место для

— оставаться на месте

— оставаться на прежнем месте

— оставаться на своих местах

— отводить место

— отметки о произведенном ремонте, место и дата

— отогнуть по месту

— перемещение на новое место

— переносить в другое место

— пескоструить и покрыть грунтом, кроме места посадки и разъёма

— по месту

— подобающее ему место

— подробности, относящиеся к..., опущены для экономии места

— поменять местами

— поменяться местами

— поместить в безопасное место

— посадочные места консервировать по н.л. 816

— посещёние объектов на местах

— поставить на место

— поставляется к месту назначения

— постукивая молотком, установить на место

— предусматривать место для

— проверять на месте

— производственное обучение на местах

— просто не могут иметь места

— пустое незаполненное место

— рабочее место

— расселяться по месту работы

— ремонт на месте

— ряд мест нуждается в доработке

— ряд общих мест

— с целью экономии места

— садиться на место

— сдвигаться с места

— сдвинута с места

— слабое место

— следующее место по... занимают

— снять..., а затем установить на место

— сопротивления, обозначенные Р, переменные для регулировки на месте

— специально отведенные места

— ставить на своё место

— стоять на втором месте после

— техническая документация находится в месте

— точно в том месте, где

— три четвёртых места

— труднодоступное место

— удерживать на месте

— удерживаться на месте

— узкое место

— указывать место работы и должность

— уплотнять в месте прохода через стенку

— устанавливать на видном месте

— установить на его место

— установить пробку на место

— установленный на место

— уступать место

— уточнить по месту

— хранить в защищённом от неблагоприятных погодных условий месте

— хранить в сухом месте

— числитель - порядковый номер места

— что обычно имеет место для

- место арбитража

* * *

- место арбитража

* * *

несов., вин. п.

1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)

2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt

3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt

4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse (revelarse)

5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)

6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt

7) перен. ( время) dejar libre

••

* * *

несов., вин. п.

1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)

2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt

3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt

4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse (revelarse)

5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)

6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt

7) перен. ( время) dejar libre

••

* * *

1) gener. desahogar (от чего-л.), desasir, desencarcelar, desencerrar (выпустить), desobstruir (от препятствий), desocupar (место, помещение и т.п.), emancipar (от зависимости, опеки), escombrar, evacuar (место), excarcelar (из тюрьмы), exentar (от налогов), eximir (от обязанности, должности), liberar, libertar, manumitir (ðàáà), poner en libertad, reconquistar, rescatar, sacar de un peligro, soltar, absolver (от какой-л. обязанности), descargar (от обязанности и т.п.), desembarazar, desembargar, despejar (место), dispensar (от налогов и т.п.), escapar, excusar (от налогов), franquear (от налога, пошлины), indultar (от чего-л.), librar, perdonar (от повинности, обязанности), redimir, relevar (от обязанности, наказания), reìajar (от присяги, обещания, клятвы и т.п.), vaciar

2) navy. zafar

3) liter. (âðåìà) dejar libre, (перестать стеснять, дать проявиться) liberar, dar libertad (a), dejar manifestarse (revelarse)

4) eng. desatascar (напр., от примесей), desenfrenar

5) econ. establecer la exención (от налогов, пошлин), exencionar (напр. от налога), exentar (напр. от налога), eximir (напр. от налогов)

law. conceder (la) libertad, conceder la libertad, condonar (от ответственности, наказания, уплаты), desalojar, despedir, disculpar, levantar, liberar (от ответственности, обвинения, обременения, из-под стражи и т.д.), libertar (от обременения, из-под стражи и т.д.), librar (от ответственности, обвинения, обременения, из-под стражи и т.д.), remitir, reservar

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

освободить

1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;

2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.

* * *

несов.; сов. - освобод`ить

1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати

2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити

3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти

очистить

1) (удалять лишнее, грязь) о(б)чищати, о(б)чистити (о мног. пообчищати, пооб[ви]чищувати), вичищувати, вичищати, вичистити кого, що від чого, з чого. [Очисти нас від гріха. Залізо очищають з жужелиці. Наймався вичищувати від гною подвір'я]. -тить совесть - очистити сумління. -щать, -стить (от шелухи, скорлупы) - оббирати, обібрати, облуплювати, облупити, лущити, полущити. [Об(б)ирати картоплю, квасолю. Сала нарізала і крашанок облупила]; (зерно на решете) точити, обточити, переточити, решетувати, порешетувати, вирешетувати, перегонити, переганяти на решето, перегнати (о мног. попереганяти) на решето; (убитую птицу от перьев) скубти, обскубувати, обскубти, (о многих) пообскубувати. -щать, -тить потроша (потрошить) - патрати, обпатрювати, обпатрати; (кишки для колбас) шлямувати, вишлямувати; (рыбу) чистити (рибу). -ть от ила - шлямувати, вишлямувати, перешлямовувати, перешлямувати; (дерево, стебель от веток) чухрати, обчухрати; (растение от побегов) пасинкувати, обпасинкувати;

2) хим. - чистити, очистити, рафінувати (воду, нефть);

3) (освобождать) спорожняти, спорожнити, випорожняти, випорожнити. [Спорожни відра]. -ть квартиру - звільняти, звільнити (по)мешкання. -ть место - пробирати, пробрати місце, прийматися, прийнятися. [Проберіть місце для гостей. Треба прийнятися звідсіля, бо людям сісти ніде];

4) (ограбить) обчищати, обчистити, обирати, обібрати, обдирати, обідрати, обдерти, облуплювати, облупити, (о мног.) пообчищати, почистити, поо(б)бирати, пообдирати, пооблуплювати. [Всю комору обібрали злодії. Заманили його в карти грати і геть чисто облупили]. -щать животное - см. Валошить. Очищенный, хим. - чищений, рафінований (спирт, -на нафта).

* * *

несов.; сов. - оч`истить

1) очища́ти и очи́щувати, очи́стити и поочища́ти, обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; ( вычищать) вичища́ти, ви́чистити и повичища́ти

2) ( освобождать от примесей) очища́ти, очи́стити, перечища́ти, перечи́стити и поперечища́ти

3) ( снимать оболочку) обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; (от скорлупы, шелухи) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти; ( о початках кукурузы) обру́шувати, обру́шити

4) (удалять всё лишнее, постороннее) очища́ти, очи́стити и поочища́ти; ( опорожнять) спорожни́ти и споро́жнювати, спорожни́ти и поспорожня́ти и поспоро́жнювати, випорожня́ти и випоро́жнювати, ви́порожнити; ( освобождать место) звільня́ти, звільни́ти

5) ( обворовывать) обчища́ти, обчи́стити

1. сторониться, посторониться; отходить (отойти) в сторону; сойти (с дороги), отодвигаться, отодвинуться

2. сворачивать, свернуть; повёртывать (повернуть) в сторону, взять иное направление движения

3. отступать, отступить; постепенно отодвигаться дальше, исчезая вблизи

4. увернуться, избегнуть чего-л., отклонившись, быстро шагнув или отскочив в сторону

5. сторониться, избегать, не желая встречаться, сталкиваться с кем-л.

6. уходить, уйти прочь, убираться, убраться куда-л., оставлять, оставить кого-л. в покое

7. посторониться, уступать дорогу

8. увиливать, увильнуть; уклоняться, уклониться от чего-л., прибегая к хитрости, уловке

9. уйти стороной, пройти, пронестись мимо

10. расступаться, расступиться; освобождать, освободить место, площадь для кого-то

11. отходить, отойти, отстраняться, отстраниться от деятельности, традиций; отступаться, отступиться, изменить чему-л.

12. отказываться, отказаться, не пожелать чего-л.

13. уйти, избегнуть, спастись от чего-л.

14. игнорировать, не придерживаться (напр., фактов)

15. уберечься, оградить себя от чего-л.

16. уйти от кого-л., бросить кого-л.,перестать иметь с кем-л. какие-то связи, отношения

17. отстать, оставить в покое, перестать приставать с чем-л.

– кораҥ каяш

– кораҥ кошташ

– кораҥ шинчаш

– кораҥ шогалаш

– кораҥ шогаш

– кораҥ эрташ

Составной глагол. Основное слово:

чакнаш